Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2016-2017 навчальному році

Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2016-2017 навчальному році
Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
У 2016/2017 навчальному році одночасно будуть чинними дві  програми для учнів  5 класів: «Історія України. Вступ до історії» (К.:  Перун, 2005) та  «Історія України (Вступ до  історії) (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013). Загальноосвітні навчальні заклади, які працюватимуть за програмою 2005 р., можуть користуватись підручниками, що створені у відповідності з даною програмою та схвалені до використання Міністерством освіти та науки. 
Чинною для учнів 6 класів є програма «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України», (К.: Видавничий дім «Освіта». 2013), а для учнів 7  -8 класів  - оновлена програма. 
 Учні 9 класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи» (К.,  Перун, 2005), із пізніше внесеними до неї змінами. Програму розміщено на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України.
В основі вивчення історії є поєднання проблемно-тематичного, хронологічного, цивілізаційного та культурологічного принципів.
Навчальні програми з історії України та всесвітньої історії для учнів 8 класів, що набувають чинності у 2016/2017 навчальному році і створені у відповідності з нею підручники, відповідають сучасним вимогам до навчання історії, сприяють формуванню історичного мислення, що дозволяє учням самостійно тлумачити факти та події, використовувати історичні документи та карти, робити власні висновки та узагальнення.
XVI-XVIII ст. – надзвичайно важливий період історії України, особливо актуалізований нашою сучасністю, що вимагає дуже відповідального, об’єктивного і зрозумілого дітям даного шкільного віку підходу до висвітлення процесів, явищ, подій, до оцінки історичних постатей того часу. Звертаємо увагу на дві основні обставини, що впливають на значимість освоєння знань з історії України вказаного періоду:
а) «зацикленість» основних історичних явищ в рамках XVI- XVIІІ ст. (виникнення Запорозької Січі і реєстрового козацтва як збройної сили українського народу та ідеалу демократичного устрою суспільства і ліквідація Січі наприкінці XVIІІ ст.; визрівання передумов, виникнення, вдосконалення Української козацької держави – Гетьманщини і її ліквідація імперією; заселення Слобожанщини переважно українцями у XVI – середині XVIІІ ст., формування там полково-сотенного устрою і його знищення у другій половині XVIІІ ст. тощо);
б) більшість раніше ординарних сюжетів XVI – XVIІІ ст. сьогодні об’єктивно набули ознак витоків (пояснення) деяких сучасних проблем в житті держави і відносин у суспільстві (як-от: історія заселення Донбасу, українсько-російські відносини від 1654 р. до кінця XVIІІ ст., обставини утвердження на українських землях московського патріархату, міжконфесійні суперечності всередині українського народу, офіційна заборона діловодства українською мовою, українсько-кримські відносини тощо).
Акцент переноситься із питань соціально-економічного розвитку і антифеодальних народних повстань на історію політичну і воєнно-політичну, висвітлення заселення та господарського освоєння Середнього і Нижнього Подніпров’я, Півдня України та Слобожанщини.
Велика увага приділена історії формування козацтва як державотворчого чинника, а також розвитку культури як єдиного процесу на всіх українських землях з її регіональними особливостями, незважаючи на «розшматованість» українських земель між різними державами. Фактичний матеріал засвідчує, що мова, віра і культура були найважливішими чинниками єднання різних частин українських земель і збереження українського народу як етнічної одиниці.
Вперше окремі сторінки історії України складають сюжети з історії кримських татар, фрагменти якої раніше могли згадуватися лише в негативному значенні.

Навчальна програма "Харківщинознавство"

ПРОГРАМА
курсу за вибором «Харківщинознавство»
для учнів 8 – 9-х  класів загальноосвітніх навчальних закладів
(автори: Грінченко О. І., Губіна С. Л.)

 

Пояснювальна записка


Згідно з вимогами Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти про надання навчанню українознавчої спрямованості та формування в учнів комплексного, просторового, соціально-орієнтованого уявлення про середовище життя, в т.ч. на основі краєзнавчого підходу; на виконання Наказу МОН України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» до варіативного складника змісту освіти загальноосвітніх навчальних закладів впроваджуються окремі регіональні курси з історії та географії території проживання, розвитку народних промислів, літературної і громадської спадщини краю.
Вибір місця, побудови і форми вивчення краєзнавства залежить від забезпеченості регіону навчально-методичним комплексом, наявності єдиної концепції, а також чіткого визначення обсягу матеріалу, можливості здійснення міжпредметних зв’язків з іншими курсами.
У практиці сучасної школи є два підходи до вивчення свого регіону. Перший підхід – розподіл і локалізація регіональних знань, проблем в окремих темах навчальних предметів, на різних етапах навчання з наступним узагальнення на міжпредметній основі. Другий підхід передбачає створення єдиного багатоаспектного навчального курсу. Це робить вивчення рідного краю системним, а отже перспективнішим. Саме такий інтегрований характер має курс за вибором «Харківщинознавство». Цей краєзнавчий курс має унікальні адаптаційні можливості оскільки виходить на проблеми, які лежать поза змісту інших шкільних дисциплін чи розглядаються ними фрагментарно.

лист про Харківщинознавство


Методичні рекомендації щодо викладання правознавства у 2016-2017 навчальному році


Додаток до листа Міністерства
освіти і науки України
від 17.08.2016р. № 1/9-437
Сучасні освітні тенденції передбачають зміщення акцентів у правовому навчанні школярів із накопичення знань до формування здатності учнів самостійно здобувати, аналізувати, тлумачити, переосмислювати, інтерпретувати, оцінювати й застосовувати на практиці різноманітну правову інформацію. Згідно вимог Державного стандарту базової і повної середньої освіти навчання учнів правознавства має спрямовуватися на формування в них системи ключових і предметних компетентностей. Правова предметна компетентність виступає інтегрованою здатністю учня реалізовувати на практиці правові знання, загальнонавчальні та предметні вміння й навички, способи діяльності, цінності й ставлення в поведінкових моделях у правовому контексті.

Навчальний дебатний форум


      У рамках освітнього проекту «Враховуй різницю» 11-13 червня   2016р. в  місті Бердянську проходив Всеукраїнський  навчальний дебатний форум. Його учасниками стали учні старших класів з 9 областей України, всього у форумі брали участь 24 команди з різних шкіл. Таким чином, завдяки проекту «Долаючи прірву - з'єднуємо розділені громади» організатори заходу об'єднали юних українців.
     У день відкриття для старшокласників і їх вчителів були проведені навчальні майстер-класи, на яких учасники  вчилися правильно формулювати питання, наводити аргументи при відстоюванні своєї позиції і спростовувати думку суперників.
         Основною темою дебатів було соціально значуще питання «Сьогодні в Україні варто обмежити свободу слова».  У кожному раунді свою позицію «за» і «проти» відстоювали по дві команди. За ходом дебатів стежили компетентні судді та учасники.

         Від Харківської області  у навчальному  дебатному форумі взяли участь три команди: ЗОШ №120(вчитель Ашортіа Євген Демурович), ЗОШ №59 (вчитель  Чут Наталія Василівна) та НВК «Вересень» (вчитель   Мещерякова Ксенія Олександрівна)




Книги про учителей: что происходит за стенами класса?


КРОКИ ДО ПОРОЗУМІННЯ Навчальна програма з курсу за вибором для учнів старших класів загальноосвітньої школи

Схвалено до використання у загальноосвітніх навчальних закладах
комісією з філософсько-світоглядних дисциплін
Науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки України
( протокол №1 від 20 січня 2016 року)


КРОКИ ДО ПОРОЗУМІННЯ
Навчальна програма з курсу за вибором для учнів старших класів
загальноосвітньої школи

Пояснювальна записка
В умовах військово-політичного конфлікту на Донбасі і вкрай складної соціокультурної ситуації та інформаційної війни у районах, що межують із зоною конфлікту, постала необхідність навчати учнів сучасних інструментів критичного мислення і комунікації, які б допомогли їм ефективно працювати з інформацією й сприяли толерантності, взаєморозумінню і згуртованості громад і громадян.
Пропонований курс за вибором має на меті створення умов для формування в учнів ціннісних орієнтацій, умінь, навичок і моделей поведінки, орієнтованих на подолання наслідків соціального конфлікту і роз’єднаності українського суспільства, готовності громадян співпрацювати на користь держави Україна.
Завданнями курсу є:
-        розвинути в учнів позитивне ставлення і мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на толерантність, моральні цінності українського суспільства і демократії, готовність до ефективного спілкування у повсякденному житті;
-        формувати в учнів досвід толерантних взаємин з однолітками, батьками, вчителями, знайомими і незнайомими людьми, свідомого вибору відповідних моделей поведінки, продуктивної співпраці у групі та колективі;
-        розвинути в учнів уміння застосовувати моделі неконфліктної поведінки, визначати власну позицію, оцінювати власну поведінку та поведінку інших з позиції вимог міжкультурного спілкування, поваги до різноманітності у думках і поглядах, опанувати навички, що сприяють згуртованості родини і громади з огляду на існування різних точок зору;
-        формувати в учнів уміння виявляти інформаційні та комунікативні маніпуляції, відбирати і використовувати достовірну інформацію з різних джерел, насамперед із ЗМІ, мати критичне мислення щодо соціального конфлікту в Україні, а також представляти обґрунтовані та структуровані погляди під час дискусії і розгляду контроверсійних, суперечливих тем.
Розв’язання цих завдань  можливе, якщо:
-        навчальний процес організований як послідовне дослідження учнями певної теми, виконуване у процесі їх інтерактивної взаємодії;
-        результатом навчання є не засвоєння фактів, понять або чужих думок, а вироблення в учнів умінь критично мислити, висловлювати і обґрунтовувати власні думки,  оцінки, демонструвати зазначені моделі поведінки, будувати конструктивні стосунки з оточуючими і співпрацювати;;
-        викладання (діяльність вчителя) передбачає організацію взаємодії учнів, фасилітацію дискусій і обговорень, систематичну корекцію результатів навчання з використанням зворотного зв'язку «учні – вчитель» на основі  спостереження і рефлексії активності учнів у класі;
-        навчання організоване таким чином, що учень відчуває себе вільним, може проявляти ініціативу і самостійність, творчо ставитись до навчального матеріалу, вчитися слухати і говорити,  формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити свою точку зору, аргументувати і дискутувати,
-        учні мотивовані для обговорення проблем, а не ухиляються від їх рішення.
Передбачається, що у процесі навчання учень зможе розвинути, відкорегувати свою систему стосунків з іншими, ціннісних орієнтацій і установок.
Пропонований курс може викладатись як елективный чи факультативний у 10-11-х класахзагальноосвітньої школи. Рекомендований обсяг годин - 17 (1 година на тиждень протягом одного семестру). 
Зміст пропонованої програми складається з 4 основних розділів і резервних уроків .

Структура і зміст програми

К-ть годин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
3

РОЗДІЛ І: КРОК ПЕРШИЙ. СПІЛКУЙСЯ!
Як спілкуватись ефективно
Що таке ефективне спілкування. Активне слухання. Побудова висловлювання
Як зрозуміти іншу людину і навчитись говорити «Ні!»
Як будувати діалог. Як використати запитання. Як толерантно сказати «ні». Як відповісти на критику і зберегти стосунки.
Як поводитись у ситуації конфлікту
Чому виникають конфлікти. Які є стратегії поведінки у конфліктах
Як уникнути конфлікту
Учень/учениця
пояснює, що таке ефективне спілкування, чому може виникати непорозуміння під час спілкування, які є причини і наслідки конфліктів;
визначає помилки у спілкуванні;
демонструє уміння активного слухання та грамотної побудови висловлювань;
застосовує парафразування;
формулює і використовує у спілкуванні закриті та відкриті і журналістські запитання;
формулює толерантну відмову і відповідь на критику;
обирає і демонструє ефективні моделі поведінки на різних етапах конфліктної ситуації;
оцінює власні уміння ефективно спілкуватись.
3
РОЗДІЛ ІІ: КРОК ДРУГИЙ. ВРАХОВУЙ РІЗНОМАНІТНІСТЬ!
Чому різноманітність – це ресурс
Що таке різноманітність українського суспільства і чому вона існує. Як ставитись до різноманітності. Чому різноманітність – це ресурс твій і суспільства
Як стереотипи впливають на наше життя
Що таке стереотипи. Як виникають упередження. Що потрібно, щоби позбутись стереотипів і їх наслідків.
Як поєднати розєднані громади
Чому навколо нас сьогодні багато роз’єднаних громад. Які шляхи подолання роз’єднаності існують
Учень/учениця
пояснює,що таке різноманітність українського суспільства і чому вона є суспільним ресурсом, що таке стереотипи і як вони впливають на людську поведінку, причини роз’єднання громад і шляхи подолання роз’єднаності;
обґрунтовує важливість знаходити порозуміння і співпрацювати
демонструє моделі поведінки, орієнтовані на повагу до різноманітності;
виявляє власні стереотипи і їхній вплив на власні вчинки і моделі поведінки;
аналізує складні життєві ситуації;
брати участь в обговоренні шляхів поєднання роз’єднаних громад, визначаючи і обґрунтовуючи власні рішення;
оцінює власні уміння враховувати різноманітність у ситуаціях життя і шукати шляхи поєднання роз’єднаних  громад.
3
РОЗДІЛ ІІІ: КРОК ТРЕТІЙ. ОТРИМУЙ ДОСТОВІРНУ ІНФОРМАЦІЮ!
Чи варто бути поінформованою людиною
Що таке інформація та інформаційне суспільство. Які є джерела інформації і чим вони відрізняються
Як відрізнити факти від думок
Що таке факти. Чим факти відрізняються від думок. Які слова маркери та інші прийоми можуть допомогти нам відрізняти фати від думок у будь-якій інформації
Як розпізнати маніпуляцію та захиститись від неї
Що таке інформаційна маніпуляція та яка її мета. За якими ознаками можна розпізнати маніпуляцію. Як протидіяти маніпуляції кожного дня Чому виникає та як виглядає інформаційна війна. Як вберегти себе від впливу інформаційної війни
Учень/учениця
пояснює, що таке інформаційне суспільство і чого воно вимагає від людини, чим відрізняються джерела інформації, що таке достовірна інформація, чим відрізняються факти від думок, які прийоми маніпулювання свідомістю читачів та глядачів існують, що таке інформаційна війна;
демонструє уміння оцінки джерел інформації та достовірності інформації у цих джерелах;
відрізняє факти від думок, аргументуючи власну точку зору;
оцінює спрямованість тексту і способи впливу на читача за допомогою думки;
визначає у тексті  (повідомленні) прийоми маніпуляції і пропаганди;
демонструє уміння захисту від впливу інформаційної маніпуляції;
оцінює власні уміння вирізняти засоби інформаційного впливу на свідомість та захищатись від нього.
6
РОЗДІЛ ІУ: КРОК ЧЕТВЕРТИЙ. ОБГОВОРЮЙ!
Що таке аргументована позиція
Що таке аргумент і які бувають аргументи. Як будувати аргументи.
Що таке дискусія та як взяти в ній участь
Як взяти участь у дискусії. Що таке ефективна дискусія. Види дискусій.
Як взяти участь у он-лайн дискусії
Як взяти участь в Інтернет-дискусії.
Як зробити обговорення в Інтернеті коректним, цікавим і інформативним.
Як читати у пошуках аргументів
Як знайти в тексті складові аргументу. Вагомі слова і їх роль в аргументації. Складання схем у процесі аналізу переконуючого тексту.
Як знаходити згоду у обговоренні, не відмовляючись від власних переконань
Що таке точка згоди та як її визначити.
Що таке дебати
У чому особливість дебатів як дискусії. Яких навичок потребують дебати.
Учень, учениця
пояснює, що таке аргумент і якою є його структура,що таке дискусія і чому вона необхідна у житті, що таке структурована дискусія і дебати, які є їхні правила;
 розрізняє і формулює різні види аргументів в ситуаціях спілкування та текстах;
розпізнає в тексті різні види аргументів і вагомі слова;
аналізує аргументацію в тексті за допомогою схем;
визначає і використовує правила поведінки у дискусії і дебатах;
демонструє уміння дискутувати і дебатувати;
оцінює власні уміння аргументувати і дискутувати.
2
РЕЗЕРВ

Методика навчання курсу
У практиці навчання даного курсу вчителеві необхідно реалізовувати педагогічні умови і підходи до навчання, що підвищують  його ефективність, зокрема варто:
1)                  виділяти основну частину навчального часу  для практики критичного мислення і толерантної поведінки у процесі інтерактивної взаємодії учнів;
2)                  організовувати роботу учнів зі різними джерелами інформації так, щоб вони, здійснюючи самостійний пошук інформації,  обдумували її, оцінювали і презентували в різних формах (усно, письмово, графічно) залежно від завдання;
3)                  гарантувати учням відкриту, сприятливу атмосферу навчання, толерантність з боку однокласників і прийняття будь-яких ідей і думок;
4)                  заохочувати максимально активну участь учнів  у навчальному процесі, зокрема і здійснення ними вибору способів роботи, завдань, які виконуються, джерел інформації і т. п.;
5)                  виявляти упевненість в здатності кожного учня мислити критично і приймати правильне  рішення.
Для формування орієнтовної основи того або іншого способу розумової або навчальної діяльності учнів у навчальному посібнику з курсу використовуються спеціальні тексти, в яких інтегровані елементи теоретичних знань з формальної логіки, філософії, теорії пізнання, риторики, психології і ін., опис способів мисленнєвої діяльності за технологією критичного мислення. 
Операції, способи діяльності та окремі прийоми відпрацьовуються за допомогою описів життєвих ситуацій, спеціально відібраних текстів з різних галузей знань, що містять інформацію, цікаву і корисну для розширення кругозору і підвищення рівня загальної культури учнів, а також таку, що здійснює  на старшокласників виховний вплив.
Передбачається, що уроки курсу будуть побудовані за єдиним найбільш ефективним алгоритмом, який включає три основні частини: вступну (актуалізація тих знань, що є в учнів, і мотивація навчальної діяльності), основну (активне експериментування, побудова нових знань, опанування нових способів діяльності та їх відпрацювання), завершальну (рефлексія процесу навчання на уроці та його результатів, самооцінка і взаємооцінка результатів учнями і оцінювання навчальних досягнень школярів учителем).
            Структура кожної частини передбачає відповідне наповнення і методи. Спеціальні прийоми розвитку умінь ефективного спілкування, толерантної поведінки і висловлювань, критичного мислення учнів використовуються на кожному уроці разом і у поєднанні з інтерактивним навчанням. Всі уроки курсу за змістом і методами спрямовані на розвиток особистості кожного учня, його активну участь в навчанні, громадянське виховання і освіту учнів.
Оскільки курси за вибором не мають стандартів, вони не повинні піддаватися підсумковій атестації. Зміст і правила засвоєння їх програми загальноосвітній навчальний заклад встановлює самостійно. Система оцінювання може бути бальна і рейтингова (диференційована, тестова, залікова, захист проектних робіт і рефератів тощо).
Пропонована програма передбачає можливість оцінювання навчальних досягнень учнів, відображених у правій колонці як результати  навчання.  Система оцінювання курсу може бути розроблена вчителем на основі цільових установок і конкретизації навчальних цілей для кожного уроку відповідно до існуючих у загальноосвітній школі критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із суспільствознавства.
Засадничі принципи оцінювання курсу є такі.
1)    В процесі оцінювання у рівній мірі беруть участь і вчитель, і учні.
2)     Оцінка не має бути способом тиску і інструментом для покарання учня.
3)    Процес оцінювання гнучкий, відкритий для кожного учасника освітнього процесу.
Інструментами оцінювання, що рекомендуються, є виконання учнями спеціальних усних і письмових завдань на самостійне і творче застосування умінь і моделей поведінки у навчальних і життєвих ситуаціях. Оцінювання навчальних  результатів учнів має встановити міру їх відповідності критеріям засвоєння знань, умінь, цінностей, що визначені вчителем у відповідності до програми, і може ґрунтуватися на спеціальних рубриках показників рівня розвитку в учнів того або іншого уміння з наведеного переліку. Подібні інструменти оцінювання подані в навчальному посібнику.
Програма передбачає використання навчального посібника для учнів «Кроки до порозуміння», спеціально підготовленого для викладання цього курсу.

Програму створено авторським колективом у складі: О.Пометун, І.Сущенко, І.Баранова, за участю експертів вчителів Т.Давлєтової, С.Добровольської. Загальна редакція докт.пед.наук, проф. О. Пометун. 

Новий курс з громадянської освіти



У Харкові  стартували  дводенні  тренінги для учителів    міста і області з підготовки вчителів до викладання нового предмету – курсу за вибором «Кроки до порозуміння».
Проект реалізує громадська організація «Вчителі за демократію та партнерство» в рамках проекту Українська ініціатива підвищення суспільної довіри «Долаємо прірву: інструменти для об’єднання розділених громад»  (UCBI), при фінансовій підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID) у п’яти областях України: Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Харківській.
           В умовах військово-політичного конфлікту на Донбасі, складної соціокультурної ситуації та інформаційної війни у районах, що межують із зоною конфлікту, гостро постала необхідність навчати учнів сучасних інструментів критичного мислення і комунікації, які б допомогли їм ефективно працювати з інформацією й сприяли толерантності, взаєморозумінню і згуртованості громад і громадян.
Саме для вирішення таких завдань з початку 2016 року для старшокласників впроваджується новий предмет – курс за вибором «Кроки до порозуміння», рекомендований Інститутом модернізації змісту освіти (лист №21/12-Г-21від 29.01.2016р.)
        Метою курсу є створення умов для формування в учнів ціннісних орієнтацій, умінь, навичок і моделей поведінки, орієнтованих на подолання наслідків соціального конфлікту і роз’єднаності українського суспільства, зменшення вразливості учнів і вчителів до маніпулятивної інформації, розвиток критичного мислення, опрацювання інструментів для громадських обговорень з питань конфліктів і його впливу на суспільне життя в Україні.
    В листопаді-грудні 2015р. в чотирьох  навчальних закладах м. Харкова та Харківської області була проведена апробація цього курсу.
Зміст
КРОК ПЕРШИЙ. СПІЛКУЙСЯ!
Тема 1.
 Як спілкуватись ефективно
Тема 2. Як зрозуміти іншу людину і навчитись говорити «Ні!» 
Тема 3. Як поводитись в конфліктній ситуації
КРОК ДРУГИЙ. ВРАХОВУЙ РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Тема 4. Чому різноманітність – це ресурс
Тема 5. Як стереотипи впливають на наше життя
Тема 6. Як поєднати роз’єднані громади
КРОК ТРЕТІЙ. ОТРИМУЙ ДОСТОВІРНУ ІНФОРМАЦІЮ
Тема 7.
 Чому варто бути поінформованою людиною
Тема 8.
 Як перевірити достовірність інформації, відрізняючи факти від думок
Тема 9.
 Як розпізнати маніпуляцію та захиститись від неї
КРОК ЧЕТВЕРТИЙ. ОБГОВОРЮЙ
Тема 10.
 Що таке аргументована позиція
Тема 11.
 Що таке дискусія та як взяти в ній участь
Тема 12.
 Як взяти участь у письмовій дискусії
Тема 13.
 Як читати у пошуках аргументів
Тема 14.
 Як знаходити згоду у обговоренні, не відмовляючись від власних   переконань
Тема 15.
 Що таке дебати
В Харківській академії неперервної освіти 15-16 січня та 4-5 лютого 2016 р. для 52 вчителів історії та правознавства, директорів шкіл, заступників директорів з навчально-виховної роботи м. Харкова та Харківської області було проведено   два безкоштовних навчальних тренінги з чотирьох запланованих.
Учасники тренінгів познайомилися із змістом та   методикою впровадження в урочну та позаурочну роботу матеріалів курсу «Кроки для порозуміння», зокрема, з критичного мислення, інтерактивних технологій, уміння формулювати та відстоювати власну думку, знаходити можливості для розуміння інших поглядів та переконань.
 Всі учасники безкоштовно отримали навчальні посібники.


Фото про перебіг навчальних тренінгів












Запрошуємо школи до співпраці! Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства в Україні “Демократична школа” запрошує зацікавлені школи до участі у Програмі.


32 відібрані шкільні команди пройдуть вступний тренінг у березні 2016 з демократичного розвитку школи, після чого з ними упродовж 2016-2017 навчального року працюватимуть консультанти, які допожуть їм здійснити оцінку потреб для демократичних змін у школі й надаватимуть підтримку у розробці та реалізації шкільних проектів, а також у налагодженні партнерства з громадою та співпраці між школами із різних областей України.
Проживання, харчування та транспортні витрати, пов’язані з тренінгом, покривають організатори.
Останній термін подачі заявок 30 грудня 2015 р.
Більше інформації про Програму:
ОНЛАЙН-ЗАЯВКА на участь у Програмі: 

ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ У ФОРМАТІ WORD

Публікація: "Демократична школа"
 Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства в Україні “Демократична школа” 2016-2018рр.
Трирічна Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства в Україні “Демократична школа” спрямована на поглиблення культури демократії у школі шляхом підтримки подальшої демократизації та децентралізації шкільного врядування, пропагування державно-громадського партнерства і розвитку демократичного середовища у школі, а також сприяння організації навчально-виховної роботи на принципах освіти з прав людини та демократичного громадянства. Структура Програми передбачає поглиблення суспільної єдності та діалогу між різними регіонами України через налагодження партнерських зв’язків між школами.
Програму розроблено у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Радою Європиз метою підтримки системних реформ у сфері середньої освіти в Україні. Вона фінансується Міністерством закордонних справ Королівства Норвегія
Програмна діяльність ґрунтується на Хартії Ради Європи з освіти для демократичного громадянства та з прав людини, ухваленій Рекомендацією CM/Rec(2010)7, і відповідає пріоритетам Плану дій Ради Європи для України на 2015–2017 роки.
 Проект спрямований на вчителів, директорів шкіл, батьків, школярів, місцеві громади, представників місцевого самоврядування та державних управлінців у сфері освіти.
 Програма має на меті:
-          підтримати ініціативи шкіл та місцевих громад, спрямовані на впровадження демократичних змін;
-          розробити, апробувати та оцінити модель розвитку культури демократії в школах;
-          започаткувати та розвинути Всеукраїнську мережу експертів з розвитку демократичного врядування у школах, які супроводжуватимуть реалізацію ініціатив та здійснюватимуть моніторинг демократичних змін у школах;
-          сформувати мережу шкіл-партнерів з різних регіонів України, зацікавлених спрямовувати спільні зусилля на розвиток демократичного врядування, демократичних структур та культури демократії у школах.
 Потенційних учасників Програми залучатимуть через оголошення відкритого конкурсу. Слідкуйте за нашою сторінкою, інформацію про конкурси для експертів та для шкіл буде розміщено тут впродовж жовтня-листопада. Відбір експертів Мережі та шкіл здійснюватимуть разом із партнерами проекту.
 Очікується, що Програма залучить 120 шкіл з усієї території України. Навчання пройде близько 480 директорів шкіл, учителів, представників місцевої влади. Відбуватиметься по чотири тренінги в рік, а також по 80 консультацій на місцях, до яких залучатимуть працівників школи, учнів, батьків та місцеві громади.
 Програма також спрямована на збільшення потенціалу та експертних знань тренерів Всеукраїнської мережі, неурядових організацій та інститутів з післядипломної педагогічної освіти, що дасть змогу посилити вплив Програми в Україні загалом та на місцях і забезпечити ефективні результати.
 Програму адмініструє Європейський центром ім. Вергеланда у співпраці з партнерами через координаторів Всеукраїнської Програми, які працюють в Україні: Андрієм Донцем і Христиною Чушак.
 Головним каналом для комунікації про діяльність у межах Програми та отримані результати є сторінка Програми http://www.theewc.org/ua, яку буде запущено у грудні 2015 року українською мовою.
Контактна електронна адреса для запитань та уточнень: sfd@theewc.org


Визначені лауреати Всеукраїнського конкурсу учнівських есе «Права людини і сучасні виклики України»


В жовтні – листопаді 2015 року проходив Всеукраїнський конкурс учнівських есе «Права людини і сучасні виклики України». В Конкурсі прийняло участь близько півтисячі робіт з усіх регіонів України – від Чернівців до Луганська, від Чернігова до Криму. В конкурсних есе піднімалися різні проблеми – право на життя і право на освіту, свобода слова і свобода совісті та віросповідання та інші. Більшість робіт базувалися на сучасних реаліях українського життя. В результаті роботи Журі Конкурсу були визначені  15 Лауреатів Конкурсу:



Ісмаілова Сабіна Наджафівна
Балаклійський ліцей, м. Балаклія, Харківської області, 11-Б
вчитель
Махаріна Лариса Миколаївна




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 2/2-13-2480-15 від 30 листопада 2015 року
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Про методичні рекомендації щодо
проведення ІV етапу Всеукраїнської олімпіади
з основ правознавства
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 915 від 07.09.2015 р. "Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2015/2016 навчальному році" з метою підвищення якості підготовки учнів, пошуку обдарованої учнівської молоді та створення умов для її творчого зростання ІV етап олімпіади з правознавства проводитиметься серед учнів 9 – 11 класів.
Звертаємо  увагу, що кількісний склад команд визначається відповідно до її рейтингу. Просимо своєчасно  надіслати до організаційного комітету   склад обласних команд.
При цьому надсилаємо для практичного використання  методичні рекомендації щодо проведення ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства та просимо довести їх до відома методистів обласних (міських)  інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Додаток: 2 арк.
Директор департаменту       Юрій Кононенко
Додаток до листа
від 30.11.2015 №2/2-13- 2480-15
Методичні рекомендації
щодо проведення ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства у 2015-2016 н. р.
Під час підготовки до олімпіади педагогам та учням потрібно звернути увагу на обсяг навчального матеріалу для підготовки.
Учням 9 класу будуть запропоновані завдання в межах чинної програми з правознавства (практичний курс), а саме наступні теми: «Правила і закони у суспільстві та твоєму житті», «Ти – людина, значить, маєш права», «Ти і цивільно-правові відносини», «Закони в житті твоєї сім'ї». Крім того, потрібно звернути увагу на нормативно-правові документи, що регулюють відносини в межах вище зазначених питань.
Для учнів 10 класу – теорія держави і права та конституційне право в межах програми профільного рівня; адміністративне право, екологічне право, кримінальне право, цивільне право, сімейне право за програмою рівня стандарту.
Учні 11 класу повинні оволодіти навчальним матеріалом передбаченим чинною програмою профільного рівня (ТДП, конституційне, адміністративне, кримінальне, екологічне, цивільне, сімейне, господарське право). Оскільки найближчим часом передбачаються кардинальні зміни до трудового та податкового  законодавства завдання з трудової та фінансової галузі права  на ІV етап олімпіади виноситись не будуть.
Під час підготовки до ІУ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з основ правознавства слід врахувати, що протягом 2015 року Верховною Радою України прийнято ряд законодавчих актів, вивчення яких охоплюється навчальними програмами. Потрібно звернути особливу увагу на наступні нормативно-правові акти:
  • Закон України від 09.04.2015 р. «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;
  • Закон України від 05.11.2015 р. «Про зовнішню трудову міграцію»;
  • Закон України від 03.09.2015 р. «Про електронну комерцію»;
  • Закон України від 14.07.2015 р. «Про місцеві вибори»;
  • Закон України від 02.07.2015 р. «Про національну поліцію»;
  • Закон України від 12.05.2015 р. «Про правовий режим воєнного стану»;
    Закон України від 05.02.2015 р. «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;
  • Закон України від 14.10.2014 р. «Про прокуратуру».
Окремо зауважимо, що зміни були внесені до статей Кримінального, Сімейного та інших кодексів України.
Завдання  передбачатимуть, як знання теоретичного матеріалу, так і практичні вміння розв’язувати ситуації у вигляді юридичних задач. Щодо перевірки теоретичних знань варто орієнтуватись на  таку структуру завдань:
  • Тести, які мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
  • Завдання з помилкою у тексті.
  • Завдання, що мають відкриту форму відповіді (заповнити пропуски).
  • Робота з понятійним апаратом.
  • Завдання, що передбачає характеристику правового порядку, явища чи правової процедури.
Юридичні задачі перевіряють уміння роз’яснювати правові норми відповідно до життєвих ситуацій. Для перевірки практичних умінь учнів пропонуємо задачі, кількість яких буде обговорюватись профільним журі (від 5 до 10 задач за різними галузями права). В 11 класі можливі задачі на міжгалузеві зв’язки.